Дуже часто у нас лишається пряжа до якої ніяк не доходять руки, потім вона нам вже не так сильно подобається і лежить в запасі чекає свого часу. Якщо ви маєте кілька таких моточків, або просто хочете поекспериментувати з фарбуванням, тоді цей майстер клас саме для вас.
Фарбуємо пряжу власноруч
Одного разу у мене запитували, як веде себе Етно-натура (Вівчарі) під час та після фарбування? Я не знала, що відповісти, чула і читала відгуки, що руколідьниці беруть цю пряжу білого кольору для фарбування, тому я вирішила спробувати і зробити експеримент. Я мала цілу пасму пряжі і трішки вільного часу. Якщо вам цікаво, що з того вийшло тоді гортайте далі.
Нам знадобиться:
- Пряжа світлого кольору (білого, бежевого), якщо маєте темніший тоді потрібно її висвітлити. Я брала Етно-натуру від Вівчарі.
- Фарбник для крашанок;
- Дві склянки (півлітрові баночки);
- господарське мило;
- тепла вода;
- окріп (для розведення фарбника).
Існує кілька способів фарбування пряжі, плюс різні фарбники. Я обрала найбільш доступний та простий.
Крок 1: Перемотуємо пряжу
- Змотуємо пасму Етно-натури в кілька моточків (для суцільного фарбування) та пасму (для секційного фарбування).
- Моточки мають бути такими, щоб поміщались у баночку, чим більший моточок тим більше світлої частини лишиться у середині. Тому варто змотувати помірні мотки.
- Робимо помірну пасму, для цього можна використати довгу книжку, у моєму випадку це був альбом “Underword” від Іздрик. Пасму обов’язково потрібно перев’язати інакшою ниткою у шістьох місцях.
Крок 2: Перемо пряжу
- Для того, щоб фарбник добре ліг потрібно перед фарбуванням випрати пряжу. Якщо ви вже використовували Етно-натуру, то добре знаєте, що у пряжі лишається маленьке сміттячко, яке після прання зникає.
- Тому беремо теплу воду, за допомогою господарського мила робимо мильний розчин і вмочуємо туди пряжу.
- Гарненько її там полощемо і потім виймаємо, але не дуже віджимаємо, щоб не пошкодити волокна.
- Моточки можемо прати, а можемо й ні. Це вже за власним бажанням. Наприклад: зелений моток був не випраний і фарба також гарно взялась.
- Після мильної води поміщаємо пряжу у чисту воду і полощемо її.
- Викладаємо пряжу на посуд. Перед фарбуванням вона має бути вогка.
Крок 3: Розводимо фарбник у окропі
- Я брала звичайний порошковий фабрник для яєць (помаранчевого і зеленого кольору). Нагріваємо воду, щоб фарбник добре розчинився.
- Засипаємо порошок у склянки (півлітрові банки), під рукою має бути ложечка, заливаємо окропом і помішуємо (не шкодуємо фарбника, щоб добрий був розчин). Вода відразу змінить колір. Додаємо 1 столову ложку оцту, щоб фарбник добре взявся на пряжі.
Крок 4: Фарбуємо пряжу
- Тепер беремо нашу пряжу і вмочуємо у розчин. Моточки можна відразу туди помістити, нехай там так і полежать.
- Щоб пасмо вийшло з секційним фарбуванням, один кінчик вмочуємо у одну склянку з розчином, а інший в іншу склянку.
- Моточки потехеньку перемішуємо, щоб добре фарби увібрали.
- Якщо ви помітили прогалини на пасмі (світлі проміжки), перемістіть пряжу в склянку так, щоб вони зафарбувались.
- Чим довже тримати пряжу у фарбнику, тим насиченіший буде колір.
Примітка: у деяких джерелах було вказано, що при об’ємному фарбуванні варто брати алюміневий посуд (каструлю), розводити у ній фарбник і проварити там пряжу на маленькому вогні не доводячи до кипіння – 10 – 15 хв. Або ж можна такі ж склянки поставити на 600 у мікрохвильовку і гріти близько 5 хвилин. Та я обрала найпростіший варіант для проби, можливо згодом зроблю за інакшим способом.
Крок 5: Охолоджуємо пряжу
- Отримавши потрібний вам колір, виймаємо пряжу.
- Її потрібно прополоснути у теплій воді, додавши у неї 1 столову ложку оцту. Зауважте, що колір може трішки змитись. Якщо хочете, щоб лишився насиченішим просто не полощіть.
- При теплій порі року, виносимо пряжу на подвір’я і вішаємо у затіненому місці. Моточки можна покласти на тарілочці, але коли вони охолонуть ліпше перемотати у пасмо, так пряжа швидше висохне.
Крок 6: Насолоджуємось кольором пряжі і в’яжемо зразки
- Пряжа вже висохла вже можемо вив’язувати зразки та пробувати на дотик.
Особисто від себе додам, що мені сподобалось фарбувати Етно-натуру. Сама пряжа добре себе повела, трішки зникла колючість і повністю зник запах натуральної вовни.
Фарбник для яєць добре береться, тому впевненна, що фарбник для текстилю візьметься 100%.
Свої пробні забарвленні моточки, я використаю для в’язання шкарпеток, будуть екстра теплі і яскраві носочки.
Не бійтесь експериментувати, досліджувати щось нове, адже це так цікаво й корисно.
До речі, за кордоном пряжа пофарбована власноруч має велику ціну! Плюс – це чудовий спосіб отримати свій бажаний відтіннок.
Мене запитували, чи можна фарбувати напівсинтетичну пряжу? Про це також читала і можу сказати, що можна, лише спочатку треба випробувати маленький відрізок пряжі. Чим більше в пряжі натуральних волокон, тим краще береться фарбник.
Сподіваюсь, вам був корисний мій майстер клас! Приємних експериментів та багато вам натхнення!
Автор майстер-класу та фото: Євгенія Волощенко